Традиційно церемонія відбулася у храмі Гери у Стародавній Олімпії. Роль верховної жриці виконала актриса Мері Міна. Через негоду їй не вдалося запалити смолоскип від сонячних променів за допомогою параболічного дзеркала на вівтарі. Тому це було зроблено від звичайного вогню, отриманого під час генеральної репетиції церемонії.
Спочатку естафета олімпійського вогню пройде у Греції. Країною вогонь пронесуть 600 факелоносців, він побуває в 43 містах. 26 квітня смолоскип повернеться до Афін, де його передадуть організаторам Ігр у Парижі. Наступного дня вогонь вирушить до Франції на борту 120-річного трищоглового вітрильника Белем і прибуде до Марселя 8 травня.
Українська асоціація футболу надіслала лист на адресу УЄФА та Грецької федерації футболу щодо інциденту, який мав місце під час матчу третього кваліфікаційного раунду Ліги конференцій УЄФА між грецьким ФК “Аріс” та українським “Динамо”.
Під час матчу третього кваліфікаційного раунду Ліги конференцій УЄФА між клубами “Аріс” та “Динамо”, який проходив у Салоніках, ультрас домашньої команди на трибунах розгорнули банер з текстом Smash Azov nazis (“Знищити нацистів Азова”).
При цьому, в УАФ допускають, що це могла бути російська провокація, адже відомо, що багато грецьких фанатських угрупувань підтримують зв’язки з ультрас російських клубів.
“Припускаємо, що банер виготовили місцеві ультрас, які контактують із російськими фан-рухами, оскільки меседж на банері повністю збігається з посилами російської пропаганди. Зазначений банер було вилучено з трибун приблизно за 10 хвилин. Однак факт цього інциденту нас дуже стурбував, оскільки він є небезпечним сигналом глибоко хибного сприйняття трагічних подій в Україні, а також прикладом неприйнятної для футбольної сім’ї пропаганди насильства на матчах змагань під егідою УЄФА”, – зазначили в УАФ.
В Українській асоціації футболу переконані, що УЄФА, під егідою якої відбувається турнір, має жорстко відреагувати на випадок та вжити заходів для недопущення аналогічних ситуацій у майбутньому.
“Просимо УЄФА та колег із Грецької федерації футболу уважно розглянути описаний епізод і знайти можливість вжити суворих заходів щодо порушників, а також запобіжних заходів для превенції подібних випадків надалі”, — ідеться в листі.
The UEFA Executive Committee has today decided to prevent teams from Belarus and Ukraine from being drawn against each other in any future UEFA competitions with immediate effect and until further notice.
Традиційно церемонія відбулася в понеділок в Олімпії, але через епідемію коронавірусу без глядачів. Укотре організатори використали промені сонця, щоб запалили полум’я в храмі Гери, колисці старовинних Ігор. Одягнена, як грецька жриця, актриса Ксанті Георгіу збирала промені за допомогою параболічного дзеркала.
Окрім Томаса Баха, голови Міжнародного олімпійського комітету, і Катерини Сакелларопулу, президента Республіки Греції, у заході взяли участь представники грецької та китайської олімпійських рад, а також акредитовані журналісти.
Президент МОК заявив, що під час важкого періоду епідемії зимові Олімпійські ігри в Пекіні дадуть ще одну можливість народам світу зустрітися в дусі миру, дружби та солідарності.
«У цьому крихкому світі, де панують розбрат, конфлікти й недовіра, Олімпіада будує мости і в жодному разі не зводить стін», – зазначив Томас Бах. За його словами, стародавні греки розуміли, що Екехейрія, тобто припинення вогню, дозволяє розкрити об’єднуючу силу ігор, тому необхідно подолати політичні конфлікти.
«Олімпійський вогонь уособлює наше прагнення до досконалості, висвітлює нашу рішучість випробувати свої можливості й переступити через самих себе», – сказав Юн Цацзін, віце-голова виконавчого комітету МОК, від імені пекінської делегації.
У понеділок вогонь за традицією запалили в стародавній Олімпії, звідти три бігуни доставили його на афінський Акрополь, де він охоронятиметься вночі. У вівторок вогонь буде переданий на стадіон «Панатінаїкос», на якому й відбудеться церемонія вручення делегації з Китаю.
Активісти закликали МОК відкласти проведення Олімпіади 2022 в Китаї, щоб таким чином висловити протест проти дій Пекіна щодо уйгурів та жителів Тибету й Гонконгу. У КНР неодноразово заявляли, що подібні звинувачення в порушеннях прав громадян безпідставні.
Олімпійські ігри 2022 заплановані на 4–20 лютого наступного року. Крім того, Пекін стане першим містом, яке прийняло і зимові, і літні Олімпійські ігри.
Днями тячівський спортсмен-марафонець Андрій Терпяк повернувся з чергових змагань – 15-го Міжнародного фестивалю ультрамарафону, що відбувся 10-16 січня в Афінах (Греція).
У шестиденному забігу 57-річний тячівець, перший і єдиний представник України на цих престижних змаганнях, показав блискучий результат – прийшов до фінішу третім і виборов бронзовий кубок. За шість діб Андрій Терпяк подолав відстань у 586 кілометрів, поступившись молодшим за віком та більш досвідченим атлетам із Греції та Франції. Цей результат дозволив тячівцю увійти до п’ятдесяти кращих ультрамарафоністів світу на шестидобовій дистанції.
«Змагання з шестиденного бігу проводяться у світі 6-7 разів на рік, – розповідає Андрій Терпяк. – У них беруть участь багато спортсменів, але зараховується результат від 200 км і більше».
Атлет зазначає, що ультрамарафон – це особлива дистанція:
«Варто зазначити, що звичайна здорова людина без особливої підготовки може пробігти 30 кілометрів, а потім настає «стіна», що не дозволяє рухатись далі. Її фізіологічна суть у тому, що, пробігши цю відстань, людина втрачає добову норму кілокалорій. Основне завдання спортсмена – дедалі більше зміщувати цю «стіну». Тому під час підготовки до змагань, яка тривала три місяці, мені було потрібно навчити свій організм в екстремальному режимі працювати на власній енергії. Перед змаганнями я поставив собі за мету пробігти дистанцію у 600 км, але 14 км не дібрав – не зміг пройти двадцяту «стіну». Важко було пройти 15-ту, але все-таки зміг сконцентруватися і продовжив біг. А на 570-му кілометрі мене досить сильно «повело», так що я ледь не втратив свідомість. Але після того поспав півтори години і за 2,5 години пробіг ще 16 км, завершивши дистанцію».
Змагання були організовані таким чином, що спортсмени бігали по колах довжиною у кілометр: півкілометра – підйом на півтора градуса, півкілометра – спуск. Перебіг ультрамарафону фіксувався спостерігачами та електронною системою: на ногах в учасників були спеціальні електронні чіпи.
Виходячи на змагання, тячівець мав складений на власний розсуд графік з визначеними годинами для сну:
«За перший день пробіг 140 км, за другий – 110. Хоча за добу можу пробігти 200 км, але треба було економити сили для наступних діб, тому не давав можливості організму працювати на повну силу. Мало того: оскільки марафони бігаю зі швидкістю 12 км на годину, мені треба було перейти на 7 км за годину. Тому весь час, що витратив на тренування, – а це близько трьох місяців, – пішов на те, щоб зменшити свою швидкість, а по-друге, гармонізувати рухи до маловитратних в енергетичному плані. На сон планувалося чотири години на добу, але важко засинати після великих навантажень. Тому за годину до сну треба було увійти у «сонний режим», щоб засинати протягом двох-трьох хвилин. Ще одна специфіка: коли прокидаєшся, то одразу піднімаєшся, взуваєш кросівки, вмиваєш обличчя і біжиш далі…»
На шість діб тячівець узяв із собою три пари кросівок. Змінити їх на м’якші був змушений вже на 16-му кілометрі, бо відчував, що були занадто тверді, і від цього з’явились больові відчуття в області коліна.
Загалом, умови змагань у Греції суворіші, ніж деінде, – пояснює Андрій Терпяк. Адже тут живе «спартанський» дух і культивується вдосконалення людини. Однак це не завадило тячівцю знайти на змаганнях багато друзів, які допомагали усім, що було потрібно:
«Я прорахувався з температурою повітря, яка була нижчою, ніж очікував. А відповідної екіпіровки не мав. Тому частину енергії витрачав на обігрів організму. Оскільки бігали поблизу моря, то відчували на собі пронизуючий вітер, прохолоду і вологість. Пульс був постійно прискорений – 140-150 ударів за хвилину. Двічі за забіг проходив допінг-контроль. Харчування теж було доволі «спартанським». Тому суперники (а лідери змагань визначились на третю добу) мене «підгодовували», допомагали і підтримували. До речі, рідко хто з команд-учасниць приїжджав поодинці. Як правило, до складу команди входили спортсмен і два асистенти – лікар-масажист і професійний консультант. А я в усьому міг сподіватись лише на власні сили, своє бачення та досвід», – ділиться тячівець.
Як запевняє Андрій Терпяк, запорукою його успіху стали велика сила волі та цілеспрямованість, а також підтримка рідних.
«Результатом я задоволений. Приємно, що у моєму віці мені вдалося завоювати бронзу у цьому забігу. Адже за 15 років українські атлети жодного разу не брали участі у цих змаганнях, – радіє спортсмен. – Організатори теж це відмітили: їм було приємно, що з’явилася нова держава, яка відвідала їх марафон. Також я отримав чимало позитивних відгуків від професійних спортсменів».
Цікаво, що загальний призовий фонд ультрамарафону у розмірі 60 тисяч євро призери одностайно вирішили віддати 27-річному учаснику з Греції, який завершив забіг із шостим результатом у 322 км, накульгуючи на праву ногу.
«Треба було його бачити його обличчя і бажання витримати цю дистанцію! Тому ми не вагаючись передали йому призовий фонд, і цей спортсмен одразу після змагань використає ці кошти у клініці, щоб відновити ходу. Гроші є гроші, а людське щастя набагато важливіше», – каже Андрій Терпяк.
Наразі атлет відновлюється після виснажливих змагань і вже на днях планує розпочати підготовку до наступних випробувань.
